Інформація

Екологічне виховання дошкільнят Серед актуальних завдань, які розв’язує сьогодні дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню. Природа своїм розмаїттям, барвами і динамічністю процесів привертає увагу дітей змалку, збагачує їх мислення. є джерелом радісних переживань. Для дитини дошкільного віку вона виступає основним елементом формування інтересу і позитивного ставлення до навколишнього світу. Сприймання природи збагачує мову, емоційну сферу, благодійно впливає на духовний світ маляти та його фізичний розвиток. Враження, одержані від рідної природи змалку, глибоко западають у душу малятам, а в майбутньому є чи не вирішальними у ставленні до отчого краю, Вітчизни. У всі часи, в різні пори року в природі є чимало явищ, об’єктів, процесів, які надовго полонять дошкільнят, підтримують їх інтерес, стимулюють допитливість, переконують у можливостях самостійних "відкриттів” чудес у світі рослин, тварин, неживої природи. Основне завдання вихователя дошкільного закладу щодо екологічного виховання полягає в тому, щоб не звести його лише до природоохоронного ставлення. Адже екологічне виховання, що є по суті глобальною проблемою вимагає практичного вирішення шляхом добору адаптованих завдань, принципів, засобів, форм і методів у чіткій відповідності з віковими особливостями дітей-дошкільнят, можливостями і специфікою роботи дитячих дошкільних закладів. Однією з важливих умов успіху екологічного виховання дітей є вміння педагога підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи засвоєння дітьми інформації про неї. Виходячи із змісту, мети і завдань екологічного виховання поряд із традиційними спостереженнями вихователь має організувати і провести дослідницьку, або пошуково-дослідницьку діяльність дітей, яка найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні "відкриття” у світі природи. Адже під час досліду дитина сама виконує пізнавальне завдання, спрямоване на досягнення поставленої мети. При цьому вона розв’язує пізнавальне завдання за допомогою наявних у неї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії, знаходить в результаті правильні шляхи розв’язання його, а також подібних завдань з варіативністю змісту і ознак. Об’єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв’язках, співвідношеннях із спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ, а варіативність ознак, їх порівняння і співставлення утверджують її в багатстві й неповторності світу природи. В результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюються інтерес до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність. А тому значною мірою залежить від вміння вихователя своєчасно спрямувати увагу дітей на визначення внутрішніх властивостей об’єктів та їх залежності від зовнішніх умов. Вихователь може розпочати дослід з поставленого проблемного завдання, наприклад так: